Країна де немає хмарочосів
Країна де немає хмарочосів
Як люблять українці себе хвалити. Які ми медові, народ, героям слава, волонтери. А хто то нам понароджував олігархів, які понароджували яхти, дачі, розкіш, машини преміум класу, дорогий бензин, мажорів, ДТП, продажних суддів, охоронців , беркут, бідність, мільйони смертей від безнадії, цілі страченні покоління, і усяку гидоту. Хліб і пенсіонерів, ковбасні вітрини і голодні обмороки, золоченні машини і «тай й ту мівіну» для бідних.
А потім вони кажуть що дадуть усім, приходять 1 раз на 10 років, типу революція. Але приходять без зброї і навіть взагалі без нічого. А проти них уже виставляють чудаків у броніках, касках, зі щитами дрючками і гранатами. І вони починають давати задню, типу ми мирні демонстранти. Ок! Ну а якщо ви вівці то кого ви хотіли налякати? Дивні ми люди. Ми які при цьому ще і вважаємо, що ми розумні.
Досить, давайте не будемо. Не кривавих революцій не буває, бувають зрежисовані не криваві профанації. Передостання принесла ще кільканадцять років занепаду і навіть учасниками згадуються з ганьбою. Остання провалилася і стала кривавою, тому і не може бути так сором’язливо забута. Ненароком навіть змогла щось змінити. Навіть утекла частина банди, з бабками, з усім. І що це ж просто недооцінка. З не до-диктаторами таке буває. Загрався, чуданув, розслабив булки, але в принципі взяв касу і звалив за буй. І недосяжний для наших типу правоохоронців. Напевно це недешево коштує і зараз за наші гроші він викуповує свою безпеку і свою псевдо- свободу.
Проливаючи кров, вбиваючи та вмираючи вони вважаються героями. Добре бути героєм, навіть якщо цей героїзм нічого не змінить. Ми дуже дивні. Коли іде війна ми вибираємо олігархів. Коли ці олігархи починають програвати свідомо війну, ми дивуються чому так сталося.
Конфлікт уже зараз світового масштабу. І скільки би Європа і Америка не намагалися робити покерфейс у них лише виходить, погана міна при поганій грі.
У цій грі на карті стоїть майбутнє світу. Або навіть його існування. Дивно що такі грандіозні речі розігруються по якимось тупим не-до-картковим методом. Можливо люди, чи їх діти, внуки колись зрозуміють масштаби трагедії і правда ганебну гру своїх батьків.
А так така собі країна. Без хмарочосів.
