Диванно-віртуально, дивовижні світи та ганебний стан реальності що сприяв іх появі...

•     Ми всі час від часу граємо в комп'ютерні ігри. Ми виростали разом, індустрія комп'ютерних ігор, і ми, її поціновувати, її юзери, менестрелі чи ба навіть деміурги її. Ми корчили з себе юних богів, на її безкінечних можливостях. Але ні, вона а не ми, стала грандіозною, грандіозним монстром... Ви уявляєте скільки людей у світі створюють і відкривають прекрасні нереальні світи, і беззмістовно продовжують знищувати такий їм не милий реальний світ. Велике твориво, великого Творця зникає з нашої реальності, а ми себе віддаємо монстру що не зробив нічого для спасіння планети а навпаки став для неї передсмертним сном.

        Прочитане звучить в мені тривожним дзвоником. Як я не люблю коли в середині мене, починає завивати фанатик. Не люблю тому що мій фанатизм породження страху, а не любові. Як власне напевно і любий релігійний фанатизм.