Кріп і Вата. Війна. І чи пише цей автор лише для українців?
04.08.2014 19:13
- Кожен блогер хоче щоб його читали якнайбільше людей. Але війна - мати рідна для всілякого непотребу. І тому автор свідомо не хоче торкатися політики, національності, переконань і всього що породжує непорозуміння. Твіттер вам замість термометра з таймером в зад, шукачі вати, укропа, гейропейского майбутнього, новоесесії. Можливо колись буду писати для російськомовної та англомовної частини читачів, але не скоро. Чому? Просто:
- 1) Російськомовні українці мають достатньо проблем.
- 2) Англомовні читачі нічого не зрозуміють, провалля між нашими реальностями вражає...
- 3) Українці нової генерації подібні до гарних камінців. Ними можна викладати мозаїки а їх мішають в бетон. (Сцука)
- 4) Українці ледь прогнали одного олігарха то вибрали другого. Дивовижної тупості люди, та народ не вибирають (Карма сцуко)
- Тому пишу поки для українців. Мені їх жжальче та і знаю я їх давно. І не люблю більше. Бо добро і зло помішане в нас, надто вже грубими кусками. А найгірше що завжди на видноті у нас мерзенне, а щось добре найти то не проста річ.
- Я до тієї революції в людях розчарувався дуже. Революція теж, як все в Україні, вийшла, ну дуже не однозначною. Та на майдані я бачив найголовніше. ГАРНИХ ЛЮДЕЙ. А я грішним ділом думав що перевелися вони у нас, вимерли, виїхали, скурвилися. А ні є, є вони. І те знання, і мене і мільйони інших заставляє жити, і кращими робитися.
- Може я ідеалізую? Скоріше навпаки. З роками з'явилася у мене дурна критичність до всього, і купа цинізму. Зараз правда вже не така велика.
- Про героїв мертвих згадати треба, хоча і не хочеться страшно. Зажували ті слова "Небесна сотня" за ті місяці. Вічна їм пам'ять, і слава вічна.
- Але жаль мені, що смерть тих героїв, то плата за наше боягузтво, за нашу інертність. Дуже люблять українці себе хвалити, що вони дуже терплячі. А були б у нас серця гарячіші, з неправдою не мирилися би ми, та добро не тільки своє бачили та боронили. Може би тоді і не дійшло, до тих смертей, та і тієї війни.
- Але сталося інакше. Для того звичайно пояснень безліч гарних і логічних є. Кожен для себе вже сам що небуть підходяще додумає. А може хто про серце гаряче забути не зможе, і стане у нього серце гарячішим? Тоді і корисним було б, те моє писання.
- Слава Україні Друже. Дай нам Боже більше справжній і головне живих Героїв. Героям Слава.
